прийти в себя (в чувство)

1) gener. atgūt samaņu (в сознание, в чувство), atgūties, atžilbt

2) colloq. attapties (atģisties), atjēgties, atģisties

gener. zu sich kommen

прийти в азарт

прийти в голову

прийти в норму

прийти в память

прийти в раж

прийти в себя

прийти в сознание

прийти в ум

прийти в чувство

прийти на мысль

прийти на память

прийти на ум

1) ( прибыть) arrivare, venire

••

2) ( достичь места назначения) venire, arrivare, giungere

3) (наступить, настать) venire, arrivare, maturare

4) (возникнуть, появиться) venire, arrivare, sopraggiungere

5) ( примкнуть) giungere, arrivare

6) (погрузиться в какое-то чувство, состояние) venire, andare

* * *

1) venire vi (a); arrivare (e) ( a piedi)

2) ( вернуться) (ri)tornare vi (e)

3) (наступить, настать) venire vi (e), arrivare vi (e); sopraggiungere vi (e)

4) ( возникнуть) sorgere vi (e); formarsi

5) к + Д ( достигнуть) giungere vi (e) / arrivare vi (e) (a qc); ottenere vt

6) в + В (в какое-л. состояние)

•

- прийти в себя

••

* * *

gener. lasciarsi vedere

1) килү; кайту, кайтып килү

2) килү, җитү

3) к чему килү

4) с предлогом "в" в сочет. с нек-рыми сущ.

•

- прийти в голову

приду, придшь, παρλθ. χρ. пришл

-шла, -шло, μτχ. παρλθ. χρ. пришедший,

επιρ. μτχ. придя

ρ.σ.

1. έρχομαι φτάνω αφικνού-μοα•

|| επιστρέφω, γυρίζω.

2. εμφανίζομαι, αναφαίνομαι, παρουσιάζομαι. || φτάνω, καταλήγω•

3. με την πρόθεση «В» και μερικά αφηρημένα ουσ. αποδίδονται στα ελληνικά με ρήμα με σημ. από το ουσιαστικό: прийти в ужас φρικιάζω•

εκφρ.

прийти в голову – κ. παλ. прийти в мысль έρχομαι στο μυαλό, στη σκέψη•

прийти в движение – κινούμαι, μπαίνω-σε κίνηση•

прийти в себя – συνέρχομαι•

прийти в чувство ή в сознание – ανακτώ τις αισθήσεις•

прийти на помощь – έρχομαι σε βοήθεια.

прийтись

1. έρχομαι, πέφτω•

2. συμπίπτω, ταιριάζω,πηγαίνω•

3. (απρόσ.)• θαχρειαστεί, θα πρέπει, θα παραστεί ανάγκη,θαεπιβληθεί•

|| (απρόσ.) λαχαίνω, τυχαίνω•

4. (απρόσ.) πέφτει στο μερτικό.

5. (απλ.) κοστίζω, στοιχίζω• αξίζω.

εκφρ.

прийти по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) – μου αρέσει, μου γουστάρει•

прийти кстати – έρχομαι στην ώρα, στην κατάλληλη στιγμή.

374 Г сов.несов.

приходить 1. куда, откуда (kohale) tulema; \прийти на завод tehasesse tulema, \прийти с фронта rindelt tulema, \прийти домой к обеду lõunaks koju tulema, \прийти к мысли о чём millisele mõttele tulema, \прийти к власти võimule tulema, \прийти на помощь appi tulema, \прийти на выручку hädas appi tulema, \прийти в норму normi minema, он пришёл на всё готовое talle oli kõik ette ja taha ära tehtud;

2. (без 1 и 2 л.) saabuma, kätte jõudma, tulema; придёт и его черёд küll tuleb ka tema kord, пришла весна kevad on käes v kätte jõudnud v tulnud v saabunud, пришла пора подумать о чём on aeg järele mõelda mille üle;

3. к чему jõudma; \прийти к правильному решению õigele otsusele jõudma, \прийти к заключению v к выводу järeldusele jõudma, järeldama, \прийти к убеждению veendumusele jõudma, \прийти к соглашению kokkuleppele jõudma, \прийти к истине tõe äratundmisele jõudma;

4. во что sattuma; muutuma; \прийти в ярость raevu sattuma, \прийти в изумление hämmastuma, \прийти в восхищение v в восторг vaimustuma, vaimustusse sattuma, \прийти в хорошее настроение head tuju saama, \прийти в отчаяние meelt heitma, \прийти в движение liikuma hakkama, käima minema, \прийти в упадок mõõnaseisu langema, allamäge minema, alla käima, tagasi langema, я пришёл в ужас mul hakkas õudne, mind haaras õudustunne, \прийти в негодность kõlbmatuks muutuma; ‚

\прийти v

приходить в голову v

на ум pähe tulema v turgatama;

\прийти v

приходить в себя (1) meelemärkusele v teadvusele tulema, poolunest ärkama, uneuimast toibuma; (2) toibuma, enesevalitsemist tagasi saama, maha jahtuma;

\прийти v

приходить в чувство v

в сознание toibuma, teadvusele tulema

сов.

1. омадан, расидан, даромадан, ворид шудан, дохил шудан; он пришёл домой ӯ ба хона омад

2. (на­ступить) омадан, расидан, фаро раси­дан, шудан; пришла весна баҳор омад (шуд); пришла пора уезжать домой вақти ба хона рафтан расид

3. (возникнуть) омадан, расидан; прийти на ум ба фикр ра­сидан, ба хаёл омадан; прийти на память ба ёд (ба хотир) омадан; мне в голову пришла мысль… фикреба сарам омад…, ба фикрам омад…

4. во что всочет. с предлогом и сущ. прийти в [дикий] восторг ба ваҷҳ омадан, бениҳоят шод шудан, бениҳоят ба завқ омадан; прийти в изумле­ние ба ҳайрат афтодан, ҳайрон шудан, дар тааҷҷуб мондан; прийти в ярость ба ғазаб омадан, хашмгин шудан; прийти в вет­хость кӯҳна (фасурда) шудан; прийтив упа­док таназзул (завол) ёфтан, хароб шу­дан

5. к чему (достигнуть) омадан, ҳосил кардан; прийти к заключению ба хулоса омадан, хулоса баровардан; прийти к мысли ба ягон фикр омадан; прийти к убеждению ба ақидае омадан; прийти к со­глашению созиш (мувофиқат) ҳосил кардан прийти в движение ба ҳаракат омадан (даромадан), ба ҷунбиш ома­дан; прийти в себя (в сознание, в чувство) ба худ (ба ҳуш) омадан; прийти к шапочно­му разбору дар фуроварди кор ҳозир шудан; прийти на помощь дасти ёрӣ дароз кардан, ба мадад расидан, ёрӣ расондан

gener. atgūt samaņu (в чувство, в себя), nākt pie samaņas (чувство)

тымэйук

глаг., непер.

очнуться, прийти в себя, в чувство

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

, < прийти> (­иду, ­дёшь; идти) kommen (к Д fig. an D; на В zu D; Т als N); ankommen (в В in D), eintreffen; zurückkommen; eintreten, (в, на В zu D) gehen; holen, abholen (за Т A); erreichen (к Д A); anlangen (bei D ), gelangen, stoßen; fig. kommen (Д/И jemand auf A ); bekommen (в В A ); Wut: geraten (in A ); приходить в негодность unbrauchbar werden; приходить в себя od. в чувство zu sich kommen; не может прийти в себя jemand ist außer sich; приходиться, <­сь> fallen (в В auf A), kommen; entfallen; ergehen; P zu stehen kommen; Geschmack: sein (Д/по Д nach jemandes D); impf. Verwandtschaft: sein (Д/Т jemandes N); прийтись к слову od. по ноге F passen; прийтись по нраву gefallen; приходится ( Д jemand) muß od. soll; где od. как придётся F wo od. wie es gerade kommt

, < прийти> (­иду, ­дёшь; идти) kommen (к Д fig. an D; на В zu D; Т als N); ankommen (в В in D), eintreffen; zurückkommen; eintreten, (в, на В zu D) gehen; holen, abholen (за Т A); erreichen (к Д A); anlangen (bei D ), gelangen, stoßen; fig. kommen (Д/И jemand auf A ); bekommen (в В A ); Wut: geraten (in A ); приходить в негодность unbrauchbar werden; приходить в себя od. в чувство zu sich kommen; не может прийти в себя jemand ist außer sich; приходиться, <­сь> fallen (в В auf A), kommen; entfallen; ergehen; P zu stehen kommen; Geschmack: sein (Д/по Д nach jemandes D); impf. Verwandtschaft: sein (Д/Т jemandes N); прийтись к слову od. по ноге F passen; прийтись по нраву gefallen; приходится ( Д jemand) muß od. soll; где od. как придётся F wo od. wie es gerade kommt

, < прийти> (­иду, ­дёшь; идти) kommen (к Д fig. an D; на В zu D; Т als N); ankommen (в В in D), eintreffen; zurückkommen; eintreten, (в, на В zu D) gehen; holen, abholen (за Т A); erreichen (к Д A); anlangen (bei D ), gelangen, stoßen; fig. kommen (Д/И jemand auf A ); bekommen (в В A ); Wut: geraten (in A ); приходить в негодность unbrauchbar werden; приходить в себя od. в чувство zu sich kommen; не может прийти в себя jemand ist außer sich; приходиться, <­сь> fallen (в В auf A), kommen; entfallen; ergehen; P zu stehen kommen; Geschmack: sein (Д/по Д nach jemandes D); impf. Verwandtschaft: sein (Д/Т jemandes N); прийтись к слову od. по ноге F passen; прийтись по нраву gefallen; приходится ( Д jemand) muß od. soll; где od. как придётся F wo od. wie es gerade kommt

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шам

vi; св - прийти́

1) являться куда-л to come, to arrive

2) наставать to come, to arrive; о мысли тж to occur

3) достигать чего-л путём умозаключений to come (to), to arrive (at)

4) оказываться в каком-л состоянии

•

- приходить в себя/в чувство/в сознание

(в разн. знач.) come*; ( прибывать) arrive